Укладення трудового договору у письмовому вигляді в разі прийняття на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог п. 62 частини першої ст. 24 КЗпП України.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.
Водночас під час укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом його зміст має містити умови, які є обов’язковими відповідно до закону:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
- розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
- додаткові підстави для припинення трудового договору з нефіксованим робочим часом (за необхідності).
Тож з метою запобігання виникненню трудових спорів рекомендуємо фіксувати вищезгадані умови у письмовій формі.