Час відпочинку

Відповідно до статті 4 Закону «Про відпустки» встановлено основні види відпусток.

Види відпусток

Чим регулюється (ст. Закону «Про відпустки»)

Щорічні відпустки

Щорічна основна відпустка

Ст. 6

Щорічні додаткові відпустки

Додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці

Ст. 7

Додаткова відпустка за особливий характер праці

Ст. 8

Публікація: 2017/04/13
Щорічна відпустка складається з основної щорічної відпустки, на яку мають право всі працівники, та з додаткових щорічних відпусток, для одержання яких необхідна наявність спеціальних підстав (наприклад, робота в шкідливих і важких умовах праці). Перебування в трудових відносинах є єдиною необхідною вимогою трудового законодавства для набуття працівником права на щорічну основну відпустку — саме в цьому полягає її головна відмінність від інших видів відпусток. Від інших факторів — умов праці, строку трудового договору, місця роботи, посади — може залежати лише тривалість щорічної основної відпустки чи порядок її надання.
Публікація: 2014/10/10

Відповідно до статті 202 КЗпП кожен роботодавець, незалежно від виду діяльності та форми власності підприємства, повинен створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням. Відпустки у зв’язку з навчанням роботодавці зобов’язані надавати й оплачувати працівникам незалежно від факту направлення працівника на навчання підприємством, зацікавленості роботодавця в спеціальності, яку здобуває працівник, та від того, чи передбачено направлення на навчання колективним договором, чи ні.

Публікація: 2017/09/12

Творча відпустка надається працівникам відповідно до статті 16 Закону «Про відпустки». Тривалість, порядок і умови її надання та оплати встановлені Постановою № 45.

Публікація: 2017/04/18

Відпустка для підготовки й участі в змаганнях надається працівникам відповідно до статті 161 Закону «Про відпустки» та Порядку № 565. Відпустка надається працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за основним місцем роботи.

Публікація: 2017/04/18

Відпустка без збереження заробітної плати (або, як її ще називають, відпустка за свій рахунок) — це встановлена законодавством, колективним чи трудовим договором кількість календарних днів відпочинку в році, що надається працівнику роботодавцем із збереженням місця роботи, але без збереження заробітної плати.

Публікація: 2017/04/19

Відповідно до статті 24 Закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину –  інваліда з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Публікація: 2017/04/19

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Публікація: 2017/04/19

Працівниця оформила відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 10 календарних днів у зв’язку з одруженням. Але першого дня відпустки вона потрапила в лікарню, де перебувала до її завершення. Чи зобов’язане підприємство оплатити працівниці листок непрацездатності, виданий в установленому порядку?

Публікація: 2017/04/20
0