Якого змісту має бути заява про зберігання трудової книжки на підприємстві після звільнення працівника?
Такої заяви не повинно було б бути.
По-перше, у день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП).
Якщо трудова книжка зберігається на підприємстві, оскільки відомості з неї ще не передані до ПФУ, роботодавець повинен внести до неї запис про звільнення і повернути трудову книжку працівнику (це не знімає з нього обов’язку видати на руки копію наказу (розпорядження) про звільнення).
По-друге, у п. 6.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, вказано: трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.
Тобто трудова книжка зберігається на підприємстві «за замовчуванням», якщо працівник її не отримав.
