Відповідно до статті 366 чинної редакції Кримінального кодексу України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів — караються штрафом до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
До редакції від 01.07.2011 р. санкція частини першої статті 366 КК України не містила розділового знаку, що впливає на призначення покарання за злочини, вчинені до цієї дати.
Верховний Суд України переглядав рішення судів про засудження особи за частиною першою статті 366 КК.
Судами визнано особу винною у тому, що вона, обіймаючи посаду директора та будучи службовою особою склала завідомо неправдивий документ — контракт на будівництво. А 18.11.2010 р. підписала та скріпила печаткою очолюваного нею підприємства платіжне доручення про перерахування коштів.
ВССУ постановив вважати особу засудженою за частиною першою статті 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на рік.
Верховний Суд України змінив вирок суду першої інстанції, ухвали апеляційного суду та ВССУ. Виключив із судових рішень призначене особі за частиною першою статті 366 КК додаткове покарання — позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, на рік.
Постановив вважати особу засудженою за частиною першою статті 366 КК у редакції Закону України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
ВСУ зауважив, що особа вчинила службове підроблення у невстановлений час, але до 18 листопада 2010 р.
Санкцією частини першої статті 366 КК до зміни її редакції Законом України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», який набрав чинності 1 липня 2011 р., було передбачено покарання у виді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ВСУ роз’яснив, що за граматичним способом тлумачення розташування в тексті санкції розділового сполучника «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, і тому, за відсутності в тексті санкції між основними видами покарання і додатковим такого розділового пунктуаційного знаку як кома, один із видів основного покарання, передбачений в санкції, належить розглядати як альтернативний іншому, зазначеному в цій же санкції, виду основного покарання, але вже в поєднанні з додатковим покаранням, розміщеним у тексті безпосередньо за ним.
Таким чином, при засудженні особи за частиною першою статті 366 КК у редакції до 1 липня 2011 р. додаткове покарання — позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю могло бути приєднане лише до такого виду основного покарання, як обмеження волі.
Вказане узгоджується з попередніми позиціями ВСУ.
А тому ВССУ невірно погодився з призначенням особі за частиною першою статті 366 КК у редакції від 5 квітня 2001 р., чинній на час вчинення нею зазначеного злочину, покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій (постанова від 06.07.2017 у справі № 5-164кс(15) 17).
