Як бути з виплатою відпускних, якщо заява подана за день до початку відпустки — Держпраці

За статтею 10 Закону «Про вiдпустки» конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пізніше, як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Змiна термiнiв надання вiдпусток, вiдображених у графiку, може бути проведена за узгодженням сторiн трудового договору i за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорiчну вiдпустку. Якщо працiвник просить перенести вiдпустку, наприклад за сiмейних обставин, на iнший перiод чи надати її в стислi термiни i роботодавець не заперечує щодо змiни у графiку перiоду використання ним вiдпустки, то не вбачається порушення законодавства про вiдпустки.

Згiдно зi статтею 21 Закону зарплата працiвникам за час вiдпустки виплачується не пiзнiше нiж за три днi до її початку.

Вiдповiдно до параграфу 2 статті 7 Конвенцiї № 132 «Про оплачуванi вiдпустки (переглянута в 1970 роцi)» суми, що належать до виплати за час вiдпустки (частину) виплачуються зацiкавленiй особi до вiдпустки, якщо iнше не передбачене угодою, яка стосується цiєї особи i роботодавця.

Отже, враховуючи положення названої статтi Конвенцiї i те, що конкретний перiод надання щорiчної вiдпустки або її частини узгоджується мiж працiвником та роботодавцем, за потреби отримання частини щорiчної вiдпустки у стислi термiни в заявi працiвник може висловити своє бажання про одержання зарплати за неї в термiни, визначенi мiж ним i роботодавцем.

Крім того, положення названої статтi Конвенцiї може застосовуватись у поодиноких випадках, а не масово. Відповідно до частини першої статті 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю, що тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

0